«Дедалі більше ознак того, що генштаб ЗСУ і головком Сирський готують новий наступ. Судячи з усього, Зеленський не відмовився від своєї ідеї про черговий «контрнаступ», про який інсайдерські канали писали ще восени», - розкриває кремлівська газета «Московский комсомолец» таємні плани Києва. При цьому «МК» підкреслює: «ЗСУ планують повторити сценарії Харкова і Курська»... «Ставки зроблено «на все!» «Після спілкування в Парижі з Трампом Зеленський повернувся в Україну і на зустрічі зі своїм найближчим оточенням зажадав прискорити підготовку до «різдвяного наступу». Навіть проблеми ЗСУ на Донбаському фронті, а також військові експерти, які консультують Банкову, поки що не змогли переконати Зеленського, що наступ, який він готує, дуже ризикований і може обернутися фатальними наслідками для ЗСУ в довгостроковій перспективі», - переказує «таємне» «Московский комсомолец». «МК» цитує якогось московського «військового експерта» Владислава Шуригіна, який заявив, що Києвом «наступ дійсно готується, і це видно з кількох причин». «Відзначається загальне зниження використання українцями артилерії та безпілотних літальних апаратів, що раніше завжди було ознакою накопичення їх для удару. До максимального рівня зросли поставки зі США та країн НАТО бойової техніки та боєприпасів. За повідомленнями з міських чатів із полігонів із західних областей відзначається масове відправлення команд резервістів на схід... Ставки зроблено «на все!», - нервує «експерт». За його оцінкою, «резервні бригади ЗСУ, включно з до десяти механізованих і штурмових бригад, формують потужну «дугу» в тиловій зоні фронту на південному сході, вздовж кордонів Брянської та Курської областей. Сюди стрімко перекидаються додаткові батальйони і групи операторів дронів». «МК» згоден: «Українське командування, яке змінило «оборонних» генералів на агресивних стратегів, готується до вирішального удару, який, імовірно, знову буде спрямований на російську територію. Напередодні інавгурації Трампа і його плану перемир'я Україна має намір захопити ще один плацдарм на російській землі, щоб вести переговори «з позиції сили». Звертає увагу «МК» і на те, що «в оточенні генсека НАТО Рютте вже заявили, що «різке загострення на фронті підірве миротворчі зусилля Трампа і змусить його відмовитися від діалогу з Росією, повернувшись до традиційної військової підтримки України». «Це і є головна мета нового наступу: захоплення ще однієї ділянки російської території стане нездоланним бар'єром для мирних переговорів. Росія, найімовірніше, не погодиться на діалог, поки її землі залишаються під окупацією. Це означає, що ініціативи Трампа будуть відкинуті, а війна продовжиться з колишньою жорстокістю, з огляду на те, що Трамп, відомий своєю імпульсивністю, не пробачить Росії руйнування своїх планів», - припускає «МК». Газеті очевидно, що «ЗСУ планують повторити сценарії «Харкова» 2022 року і «Курська» 2024 року, завдаючи раптового удару з використанням відпрацьованої американської тактики - мобільні штурмові групи, як «цукор у кип'ятку», будуть «роз'їдати» тил супротивника, створюючи «туман війни» і паралізуючи його ініціативу». «Сирський і його штаб прекрасно розуміють критичну важливість цього наступу. Провал може стати катастрофою для Зеленського і означати кінець кар'єри Сирського. Тому підготовка йде з максимальною ретельністю, спираючись на повну підтримку американської адміністрації, що йде, яка прагне зруйнувати плани Трампа і змусити його продовжити розпочату війну. Пентагон, зі свого боку, насторожено чекає можливих змін за Трампа і прагне максимально збільшити інтенсивність конфлікту в Україні. Військові поставки зі США досягли рекордного рівня, який можна порівняти з весною 2023 року, і Пентагон задіяв усі свої розвідувальні ресурси для забезпечення успіху українських сил», - якось зовсім невесело підсумовує «Московский комсомолец». «Вирвати з України скелет» Один із головних кремлівських рупорів - телеканал «Царьград» - немов сказився: «За 10 років на уламках України вдалося створити ефективну структуру, заточену під певну діяльність - знищення Росії і всього російського». Міркування «Царьграда» - очевидна шовіністична маячня: «Ніякого миру не буде, навіть якщо його взяти і підписати. Не для того закуліса київську хунточку ростила. Простіше кажучи, не для того створено український рейх, щоб щось підписати, а підписавши - виконувати. Україна - така, як вона є. Це не психоз або інформаційне зомбування, яке можна перезомбувати. Це чітка структура, в основі якої лежить русофобія. І коли ми говоримо про денаціоналізацію, ми просто вимагаємо вирвати з України скелет, на якому вона тримається. Тому що Україна, яку ми бачимо зараз, це не та сама держава, що й 10 років тому, але зі зміненими законами. Це повністю перезібрана держава. Перезібрана на основі та арматурі печерного нацизму, який і є спонукальним мотивом для будь-якої державної діяльності. А функціонування системи забезпечено правом на насильство з боку нацистських угруповань». «...Усі вони там - і нацисти, і ті, хто ще залишається людиною - є тільки ресурсом. Паливом для здійснення русофобії в промислових масштабах. Тобто за 10 років на уламках України вдалося створити ефективну структуру, заточену під певну діяльність - знищення Росії і всього російського. При цьому не має значення, що думають про це окремі гвинтики і пересічні громадяни. Машина влаштована так, що люди позбавлені свободи волі, та й свободи пересування. І зупинити цей кривавий карнавал, можливо, тільки зруйнувавши соціальний механізм під ім'ям покійної України», - продовжує марити «Царьград». «Звичайно, колективний Захід хотів би перепочинку. По-перше, треба налагодити виробництво боєприпасів - закінчуються тому що. По-друге, треба вже між собою розібратися, хто і за що платить. Як буде собі відшкодовувати збитки. Знову ж таки російські активи не поділено. Загалом, потрібна заморозка всієї війни як вона є. А продовжити можна потім. Але саме такий варіант абсолютно не влаштовує Україну як державу. Знизити рівень русофобії неможливо - це загрожує дестабілізацією. До того ж Україна живе в ритмі «від перемоги до перемоги», а укладення нехай тимчасового, але миру зруйнує цю зомбувальну динаміку», - переконує «Царьград». Кремлівський телеканал наполягає і на тому, що «психологічно український рейх тримається на тезі про безумовну і всебічну підтримку Заходу, яка наростає з кожним днем». «В разі примусу України до миру руйнується і ця теза. Таким чином, Україна просто не може піти на мирні угоди. Навіть у тому випадку, якщо не збирається їх виконувати. Сам факт таких угод веде до розвалу державності. І тут у київської хунти є тільки один шлях. Перенести війну у внутрішній контур. А простіше кажучи - посилити репресії проти своїх російських громадян. Довести ці репресії до позасудових розправ руками «розсерджених патріотів». Загалом, зробити все те, що зробив Адольф Гітлер після Першої світової війни і підписання Версальського миру. Знайти винуватця своїх військови невдач в особі власних громадян. Там євреїв, тут росіян. Німеччині тоді це допомогло мобілізуватися для нової війни. Може вийти і в України. Благо консультанти ті самі», - біснується «Царьград». «Єдине, що не влаштовує в цьому розкладі Зеленського, - припускає «Царьград», - це те, що фюрера захочуть обнулити і поміняти. Швидше за все, поміняти трагічно. І чим це все скінчиться, сам Зеленський уже не побачить. Тому й тріпочеться, істерить і ескалує всім тілом. Він розуміє, що його нікому не шкода». «Що стосується нас, то Зеленський сьогодні наш мимовільний попутник. Чим більше він чудить, тим більша ймовірність того, що ми зруйнуємо український рейх тут і зараз. Не станемо благодушно і нерозумно відкладати, прирікаючи на смерть люту ще тисячі наших співвітчизників. Тим більше що залишати війну дітям - це якось зовсім не по-російськи», - пафосно обіцяє кремлівський телеканал. «Серйозні проблеми буквально в кожній сфері» Повеселив російську публіку так званий «глава Криму» Сергій Аксьонов - на сторінках офіційної «Парламентской газеты» зрадник України з розумним обличчям розповів про «плани на 2025 рік». «Крим - прифронтовий регіон. Ворог час від часу намагається завдавати ударів по ньому за допомогою американських і європейських ракет, повітряних і морських безпілотників, але в переважній більшості випадків наша ППО, військові успішно з ними справляються. Тому загалом кримчани живуть звичайним мирним життям. Зрозуміло, що стовідсоткових гарантій не може дати жодна, навіть найдосконаліша система. Але всі необхідні для забезпечення безпеки заходи вживаються в повному обсязі. Залякати нас, посіяти паніку ворогам не вдалося. І не вдасться», - браво розповідає Аксьонов. І похваляється, що «Крим успішно розвивається навіть у нинішніх непростих умовах». Зраднику дуже хочеться похвалитися чимось глобальним, але виходить похвалитися тільки тим, що «запущено рух другим етапом траси Сімферополь - Євпаторія - Мирний,... відкрилися після масштабної реконструкції набережна імені Валентини Терешкової в Євпаторії, картинна галерея імені Івана Айвазовського у Феодосії». Щоправда, ще Аксьонов божиться, що «порівняно з 2014 роком обсяг власних доходів республіки зріс у вісім разів», але зовсім вже брехати навіть він боїться, скромно додаючи, що «є позитивні результати в промисловості, сільському господарстві». «За підсумками 2024 року прогнозується приріст промислового виробництва», - обнадіює Аксьонов, призабувши, що «прогнозувати» вже запізно, можна було б порадувати чимось зовсім конкретним. Або нічим? Так, ще в окупованому Криму в Аксьонова «на листопад 2024 року введено понад мільйон квадратних метрів житла, це більше, ніж в аналогічний період минулого року», але пояснити «на пальцях», що це значить, «глава Криму» навіть не намагається. Ще Аксьонов хвалиться, що «в рамках вільної економічної зони реалізовано 1258 інвестиційних проектів, а обсяг фактично здійснених капітальних вкладень за ними перевищив 250 мільярдів рублів». Але, мабуть, чуючи у відповідь на свої «успіхи» гомеричний регіт мешканців Криму, поспішає обмовитися: «Усе це, звісно, не означає, що все у нас гладко і безхмарно. Серйозні проблеми є буквально в кожній сфері. Намагаємося їх своєчасно виявляти і вирішувати. Це частина нормального робочого процесу». «Головні складнощі пов'язані з логістикою - відсутність авіасполучення, звісно, заважає, - чесно зізнається Аксьонов, а потім знову бреше. - З іншого боку, Крим прийняв понад п'ять із половиною мільйонів туристів. Це на 18 відсотків більше, ніж в аналогічний період минулого року. Упевнений, після закінчення СВО і відновлення авіасполучення ми досягнемо позначки в десять мільйонів туристів на рік». «...Ми поступово повертаємо собі статус саме всеросійської здравниці, а не просто пляжного курорту. Приблизно третина гостей приїжджає до Криму з метою оздоровлення», - запевняє кримський «глава». На суворе кремлівське запитання газети, як він оцінює «хід триваючої в Криму націоналізації майна українських власників, які підтримують режим Зеленського», Аксьонов і відповідає суворо: «У нас тверда позиція: вороги Росії не будуть заробляти в Криму. Ба більше, їхнє націоналізоване майно вже працює на інтереси нашої країни і нашої республіки. Лише цього року до переліку такого майна увійшло 1200 об'єктів, а всього за 2022-2024 роки - близько трьох із половиною тисяч. Загалом реалізація націоналізованого майна принесла до бюджету понад 4,5 мільярда рублів. До речі, ухвалено рішення про створення за рахунок коштів, що надійшли, зокрема об'єктів спортивної інфраструктури - спортивних залів у середніх школах і в закладах середньої професійної освіти. Хороший приклад». «Будемо й далі бити ворогів в усіх напрямках. У тому числі по гаманцю. Тим більше, що у них це найболючіше місце», - бадьоро обіцяє Аксьонов. І з запалом Остапа Бендера починає перераховувати, «які проєкти буде реалізовано в Криму наступного року». «Будуються транспортні обходи Сімферополя й Алушти. Перший буде завершено 2025 року, а другий - 2026-го. Розпочнеться ремонт дороги Джанкой - Сімферополь... Загалом найближчими п'ятьма роками в Криму буде побудовано, реконструйовано і відремонтовано 1290 кілометрів доріг. Серед інших значущих проектів цього року - будівництво федерального дитячого реабілітаційного центру світового рівня в Євпаторії та реконструкція набережної в Коктебелі... Безумовно, масштабним проектом стане цілорічний морський курорт «Золоті піски». На території площею 226 гектарів між містами Саки та Євпаторія буде зведено 18 цілорічних готелів рівня 3-5 зірок загальною місткістю 5,3 тисячі номерів. На береговій лінії буде побудована найбільша в Криму набережна протяжністю 12 кілометрів. Початок роботи курорту заплановано на 2030 рік...», - несе Аксьонова-Бендера. «Загалом, як бачите, планів багато, і, впевнений, так чи інакше, ми їх обов'язково реалізуємо. Ніхто нам у цьому не зможе перешкодити: ні Україна, ні Америка, ні Європа», - сміховинно запевняє Аксьонов. «Не можемо їм нічого обіцяти» Урядова «Российская газета» розповіла, «як живуть харків'яни в російських регіонах». Співрозмовником «РГ» виступив призначений Москвою «глава Харківської військово-цивільної адміністрації» - банальний колаборант, такий собі Віталій Ганчев. Той не приховує, що «народився в Харкові, закінчив Київський національний університет внутрішніх справ, і все життя пов'язав зі службою в правоохоронних органах, певний час працював зовсім недалеко - у Дергачівському районі Харківської області на посаді заступника начальника управління внутрішніх справ». «Але перед 2014 роком я, ще будучи в погонах, уже усвідомлював: ідуть незворотні процеси руйнації державності та насильницької українізації... Ми й самі розуміли: так, наше майбутнє справді з Росією. І стали проголошувати Харківський регіон, сам Харків - російськими. Триколор піднімали на площах... Утім, ви пам'ятаєте, як розвивалася «русская весна». Тільки її потім придушили. Я визнаю: ми програли... Однак тоді багато хто все одно залишався в Харкові, щоб продовжити опір, і я не виняток. Російськомовні, проросійськи налаштовані, ми сподівалися повторити долю Криму. Але цій надії не судилося збутися», - нарікає зрадник. І чесно зізнається, що «2015 року після активних репресій на свою адресу був змушений покинути Харків, виїхав спочатку в Росію, потім у ЛНР і ДНР - продовжив там службу, і вже 2022 року, коли розпочалася спеціальна військова операція, було ухвалено рішення все-таки повертатися додому». Зрадник Ганчев змушений визнати, що влаштуватися надовго на харківській землі його «військово-цивільній адміністрації» не судилося, під ударами ЗСУ російські військові її поспіхом евакуювали. «Перенесли в Бєлгородську область не випадково: це ж зовсім поруч із нашою землею. Та й дуже багато жителів Харківської області приїхали саме сюди та в сусідні регіони», - запевняє колаборант. Звідти, з Бєлгорода, він і керує окупаційною «Харківською ВЦА», і дуже «переймається» за мешканців, які і опинилися під російською окупацією на Харківщині, і виїхали в Бєлгородську область РФ. «Так, зараз ми всі переживаємо непрості часи. І якщо повернутися до днів нинішніх, то проблем залишається безліч. Декілька з них випливають із того, що наші жителі позбавлені можливості підтверджувати ті українські документи, які ми отримували в Харкові та в Харківській області. Багато документів втрачено під час евакуації, внаслідок обстрілів. Навіть коли харків'яни отримують російське громадянство, житла в них немає. А отже, немає постійної реєстрації, а з цього випливає ще низка складнощів. Як у такій ситуації отримати медичну допомогу та інші соціальні заходи підтримки?», - бідкається колаборант, який всіляко підтримував російське вторгнення і руйнування Харківщини. «Або ще один яскравий приклад: трудовий стаж не можна підтвердити після 1991 року. Немає доступу до українських архівів. Але ж багато евакуйованих харків'ян якраз наближаються до пенсійного віку, і ці 30 з гаком років вони працювали. Але як довести? Стареньким дуже складно: вони не можуть підтвердити пенсійні дані», - не моргнувши оком нарікає окупант. «Але найбільше запитань, звісно, звучить так: «Коли ми вже повернемося додому?»... І знаєте, люди живуть надією. Я кажу їм, що ми - гості на цій землі й обов'язково повернемося додому», - здається, нарешті, каже правду про людей зрадник Ганчев. Він не заперечує, що в російській окупації «немає опалення, електрики», але про кількість жителів Харківщини, які опинилися під окупантами, замовчує, виправдовуючись: «Я не можу ось зараз назвати точну цифру, скільки людей перебуває на звільненій території Харківської області. Тому що люди весь час мігрують: вони не можуть відірватися від своєї землі, від дому...». «Ми, звісно, не можемо їм нічого обіцяти, але наша спільна впевненість, що все одно ми всі повернемося додому, дає сили. Ми розуміємо: завершаться бойові дії і на нас чекає багато роботи. І вона буде і складнішою, і важчою, потребуватиме більше ресурсів і підтримки. Але ми впораємося», - намагається, мабуть, заспокоїти насамперед себе колаборант Ганчев. Розмова з кремлівською газетою про «життя харків'ян у російських регіонах» у нього явно не вийшла: ніякого життя в тих «регіонах» просто немає. Огляд підготував Михайло Карпенко, «ОстроВ»
